Багато горя і лиха пізнала українська нація за століття свого існування.Ретельно вивчаючи історію, не знайдеться жодного року,дня чи хвилини, коли б не доводилося народові відстоювати право на своє існування.
Широкі українські степи , родючі чорноземи-все це,що зовсім не дивно, завжди викликало бажання загарбати, частіше-роздерти на шматки. Плавно переходячи ближче до нашого часу, варто лише згадати скільки складних випробувань довелося нам пережити напротязі 20 століття. скільки стрімких злетів , а від того ще болючиших падінь воно принесло нашій мові та культурі.
Що вже й казати, ми знали "Ренесанс "20-тих років, знали й терор сталінського режиму, коли українську мову цілими спецвагонами відправляли маршрутом у нещадну безвість.
Але й десь там, за межами світу, ні на що не зважаючи, лунало слово Тарасове. Лунало, не зважаючи на люті морози. Лунало крізь тужливі волання мільйонів людей, відірваних від рідної землі.
Лунало... А значить не потонуло в безмежному океані безглуздих гонінь, безжалісного знищення.
варто замислитись, чому вийшло саме так? Чому, століття за століттям зло, лише змінюючи свою личину, переслідувало Український народ, а ми встояли?
Можливо тому, що маємо те, що століттями викликало заздрість, чого не могли зрозуміти й побороти вороги наші? Ми в серці " маєм те, що не вмирає".
Ось в чому феномен незнищенності українського народу.
Так чому ж ми, нарешті виборовши свою незалежність, не можемо сміливо розправити плечі? Скільки ще нам будуть колоти очі тим, що маючи таку шляхетну історію,не вміємо дорожити своїм і самі не бажаємо продовжувати свій славетний рід?
I ніколи не буде по- справжньому незалежною та держава, де не знають та не поважають свого минулого. Адже ""щоб зрозуміти куди йти, треба спочатку визначити де ти є"".

Малинка, текст Ваш, или кого-то цитируете?

В своем большинстве- мой.

Говорю в большинстве, потому что трудно написать текст который тем или иным образом не перекликался с себе подобными, но других авторов. Цитируя Лину Костенко ''Бо всі слова були уже чиїмись....'

Жэ не ма па си жур.

и как это воспринимать?

ну вот и погрызтся на тему моего творчества не с кем

Тема гнобления нени, восходит из истории гнобления верблюдов, произроставших 140 000 лет назад.
( А нафиг грызня? Неня чемпион.) ))))

тут соль не в теме. Недавно просто закидали, что я писать не могу( ну неграмотная совсем).
я написала. Готовлюсь к обороне. А у вас совсем невыражена агрессия по этому поводу. дАж странно...

Я не агресивен, по сути. И не злобен.

Пустовато сегодня в наших краях, не находите?

Это норма на данной територии.

три человека за день?!!!!!!!!!

Есть другой Полтавский ресурс. Посещаемость больше.
Только админ ресурса болен национализмом. Вы там хотите побывать?
В гугле он находится на раз. Только потом (от вышиванок) (в глазах рябит)...

эт там, где все на украинском? бывали...

Не забанили? Они это любят.)))

да нет. Пока.
Вас там в списке злостных нарушителей видали))))

))))))У нас , с тем админом противоречия)))

Сообщение отредактировал Def - 20.2.2009, 1:03

Мне кажется национализма везде хватает . и здесь тоже.
я сама в какой-то мере грешу( почит. текст выше до конца)
Просто и меру надо знать



Что-то все так активно авторизуются, а нового никого не видно... Странно

Сообщение отредактировал Malinka1308 - 20.2.2009, 1:03

Интернет- большой винчестер, который всё протоколирует... И рано, или поздно...

рано или поздно на землю с триумфом вернется коммунизм и всех нас сошлют по ссылкам за националистические идеи