Наши любимые художники Опции

[Великий Тентакле...]

Одо, вот такое дело.
Суть ходатайства такова.
Сторона 1 (Тентаклевый Йожег) предлагает Стороне 2 (Одо) примирение. Основание: спор считаю безосновательным в силу отсутствия методики какой-либо объективной оценки предоставленных в теме предметов искусства
ЗЫ. Как пел Б.Г. "Я не могу принять сторону, я не знаю никого, кто неправ"

Сообщение отредактировал Великий Тентаклевый Йожег - 26.3.2009, 16:45

[Odo]

Одо, вот такое дело. Суть ходатайства такова. Сторона 1 (Тентаклевый Йожег) предлагает Стороне 2 (Одо) примирение.

Приймається.

Основание: спор считаю безосновательным в силу отсутствия методики какой-либо объективной оценки предоставленных в теме предметов искусства

Неправий той, хто намагається оцінювати, те, що йому не під силу оцінювати. Наприклад, я не можу оцінити код цього форуму, бо не маю ані фахової освіти, що дозволяла би це зробити, ані розуміння, як саме цей код пишеться, я не робив ніяких зусиль до того, щоб зрозуміти це, тому і не розумію і як наслідок не маю змоги оцінювати його. Те саме і з мистецтвом, треба багато чого вміти і знати, щоб мати можливість хоча б наблизитися до його (мистецтва) розуміння.

Vita brevis, ars longa

ЗЫ. Как пел Б.Г. "Я не могу принять сторону, я не знаю никого, кто неправ"

За БГ +1.
Яко алаверди:

• Мистецтво — це форма, що обертає матерію на дух;
• Є лише одне світло, а ти і я — лиш дірки в абажурі;
• Кажуть, що янголи тому літають, що ставляться до себе легко.

© БГ

Щонеділі слухаю його чудову передачу Аеростат, звідти, власне, і всі три цитати, що записані з пам'яти.

Сообщение отредактировал Odo - 27.3.2009, 16:11

[Odo]

Цією темою та про скульптуру навіяло:



Сообщение отредактировал Odo - 3.6.2009, 10:29

[Odo]

Одним з моїх найулюбленіших митців, що відзначилися у Полтаві є Кричевський Василь Григорович.
Ми щодня проходимо повз споруду краєзнавчого музею, одну з найшляхетніших історичних споруд нашого міста.

Василь Григорович Кричевський (31 грудня 1872 — 1952) — живописець, архітектор, графік.

Брат художника Федора Кричевського.

В 1913—1915 рр. працював художнім керівником ткацької майстерні в селі Оленівці Васильківського району Київської губернії.На замовлення відомого мецената-мільонера Богдана Ханенко В.Г. Кричевський виконав картони(ескізи)килимів на теми українського народного мистецтва.Оленівська майстерня виткала ті килими для подружжя Ханенків.

22 березня 1918 р. Центральна Рада затвердила проекти В. Кричевського, зокрема, герб, розроблений ним на основі Володимирового Тризуба, що тепер відроджений як малий герб України. В 1943 р. емігрував разом із родиною в Німеччину, в 1946 — у Венесуелу.

Частина робіт художника перебуває за кордоном, найбільша в Українському музеї Нью-Йорку. В 2003 р. онучка Василя Кричевского Оксана де Лінде передала близько 300 робіт Кричевського від його доньки, що мешкає в Венесуелі, Галини Кричевської-Лінде до Харкова, Полтави, Лебедина, Києва в дарунок українським музеям. Зокрема близько 40 творів знаходяться в колекції Харківського художнього музею.

Меморіальна дошка Кричевському відкрита в Харкові на будинку радіотехнічного технікуму (вул. Сумська, 18) 21 серпня 2008 р. Василь Григорович є розроблювачем ескізів ліпнини, які прикрашають будинки міста дотепер: автотранспортний технікум і Будинок техніки (колишні Земельний та Торговий банки) на площі Конституції, радіотехнічний технікум на вулиці Сумській (колишній Будинок Ради з'їзду гірничопромисловців півдня Росії) тощо. Будинок земства в Полтаві, споруджений у 1903—1908 роках для Полтавської губернської земської управи. Будівля земства зведена В.Кричевським у створеному ним так званому українському стилі. Нині в будинку розміщується обласний краєзнавчий музей.
Звідси

Сообщение отредактировал Odo - 3.6.2009, 12:44

[Odo]

Щодо архаїчного остраху порожнечі, ось трапилося:

Horror vacui (з лат. страх порожнечі) тенденція, що проявляється у заповненні всієї поверхні об'єкту декоративними елементами, без залишення пустого тла. Зазвичай, зустрічається в мистецтвах багатьох культур (переважно архаїчного або раннього періоду розвитку), напр., кельтів, індійців, у мистецтві Ісламу і барокко (на противагу amor vacui, такого, що навпаки воліє до порожнечі простору, існує в мистецтві рококо, японському та китайському живопису, сучасному мистецтві). Одним з крайніх прикладів такого підходу (страху порожнечі) у сучасній дійсности є заповнення рекламними зображеннями транспортних засобів (автомобілі, автобуси) багато подібних зразків зустрічається нині в Індії.

Для прикладу, які це може мати прояви у сучасному дизайні:



Коментарі від Тьоми:

Красное кольцо плохо вписано, не оставлено хотя бы однопиксельных полей вокруг него. Цифра слишком раздута, ее надо немного уменьшить, тогда она будет лучше читаться. Та же проблема — вокруг знака нужен воздух. Чуть-чуть — уже достаточно. Это самая некрасивая часть. Огромный пробел между «проезд» и «до 10:00». Заглавные буквы в слове «Закрыто» делают его менее читаемым. Каша из светлых и полужирных начертаний. Боязнь открытого пространства (известная в классическом искусствоведении как horror vacui) видна и тут.
Звідси

Сообщение отредактировал Odo - 15.6.2009, 14:08

[Zangecy]

А что думаете о 3д художниках?