9 артиллерийская бригада в Полтаве, Первая мировая Опции

[Уралец]

Добрый день! Я занимаюсь историей воинских подразделений, размещавшихся в разное время на территории Полтавской губернии (прежде всего 9 ПД). У Вас есть очень интересная информация по 9 АБ, я переписывался с топикстартером, у него тоже есть интересные материалы. Напишите мне свой адрес электронной почты - свяжемся.

Уважаемые Вадим, Полтовчане. Книга "9 артиллерийская бригада" была закончена в марте 2010 года. В декабре 2010 года вышел тираж. Я его получаю завтра (были проблемы с доставкой с полиграфического комбината в г.Чебоксары). Извечный спор автора и редактора не обошел и меня. Книга выходила в серии "Архив Великой войны", поэтому должна была отвечать соответствующим требованиям редакции. Частично сокращен текст, из 165 представленных мною иллюстраций вошло только 47. Весь материал архивный (РГВИА). Книга включает боевой путь бригады в годы 1 Мировой войны, биографии офицеров бригады, список Георгиевских кавалеров, список командиров бригады за годы войны, историческая справка по 9 бригаде, другие справочные материалы. Тираж 500 экземпляров.

[vadim5]

С удовольствием помогу. Укажите Ваш электронный ящик. С Уважением Вадим

[Кременчугъ]

С удовольствием помогу. Укажите Ваш электронный ящик. С Уважением Вадим

Я ответил Вам на электронный адрес, который Вы указали при регистрации на данном ресурсе.

[vadim5]

Уважаемый Виктор, жду Вашего ответа. Вадим

[vadim5]

В статье "Википедии", о Абазе говориться следующее: Ві́ктор Іва́нович Абаза́ (* 22 серпня 1864 — 28.07.1931) — український військовий діяч, полковник Армії Української Держави. Родич Володимира Абази.

Народився у Росії. В 1884 році закінчив Костянтинівське артилерійське училище у Санкт-Петербурзі. Учасник російсько-японської війни 1904—1905 років. Під час Першої світової війни — командир дивізіону, ад'ютант штабу корпусу, полковник. Влітку 1917 року брав участь в українізації частин російської армії, наприкінці 1917 року — в українській армії.

За режиму П.Скоропадського з 7 вересня 1918 року — командир 23-го легкого гарматного полку Армії Української Держави. З 20 листопада 1918 року — помічник начальника 14-ї легкої гарматної бригади Армії Української Держави.

У 1919 році дезертирував з українських військ та приєднався до «білого руху». Служив у Північно-Західній армії генерала Юденіча. Від початку 1919 Сіра дивізія під командуванням Абази вела бойові дії проти частин Червоної армії на Правобережній Україні та Волині.

У травні 1919 його бригада була оточенна в районі Луцька польськими військами генерала Ю.Галлера. Абаза потрапив у полон, перебував у таборі військовополонених Ланцут. Після визволення виїхав до Чехослованчини, оселився у Празі.

З 1920 року — білоемігрант.

Брав участь у діяльності ветеранських організацій Армії УНР.

У науковій літературі Володимир Абаза та Віктор Абаза часто фігурують як одна особа та безпідставно іменуються генералами.

Между тем, после перехода Абазы в Северо-Западную армию Юденича, он ни как не мог командовать Серой дивизией и быть участником Луцкой катастрофы, поскольку в декабре 1919 года, он был назначен ком. 6 отдельного артдивизиона Северо-Западной армии.