Чи є місце для української в інтернеті?, мовне та навколомовне Опции

[Odo]

Сьогодні прочитав таку думку:

Как насчет того, чтобы писать на русском? Я сам щырый украинец, украинский мой родной язык, но я считаю, что в инете ему не место. Точнее, он не везде и не всегда уместен. У меня даже раскладки украинской нет - она просто мне не нужна.

Подібні опінії траплялося чути і раніше від різних людей, тому вирішив запитати, хто що думає стосовно цього?

Сообщение отредактировал Odo - 3.10.2008, 8:14

[Uksus]

На клавіатурі є українські літери. На моніторі з’являються українські слова. Можна натичнути на кнопочку "Отправить" і ... О, диво! Українською в інеті!!!
Місце є.

[Odo]

На клавіатурі є українські літери. На моніторі з’являються українські слова. Можна натичнути на кнопочку "Отправить" і ... О, диво! Українською в інеті!!! Місце є.

Саме так. Все ж просто, щоб зробити інет україномовним, тре просто почати спілкуватися у ньому українською.

Адмін, коли Ви співчуваєте історичній долі української мови, як це Ви зазначили тут, то підказую дуже простий спосіб допомогти їй: зробити додатковий україномовний ітнерфейс Вашого чудового форуму. З перекладом можу допомогти.

Сообщение отредактировал Odo - 14.1.2009, 13:54

[Admin]

Саме так. Все ж просто, щоб зробити інет україномовним, тре просто почати спілкуватися у ньому українською.

Адмін, коли Ви співчуваєте історичній долі української мови

Я спивчуваю, только не заставляйте меня делать україномовним еще и инет. Не хочу читать мануалы и научно-технические статьи на исковерканом держащими нос по ветру чиновниками языке. Я понимаю два самых мощных в научном плане языка - английский и русский. Мне этого достаточно. А автивкы, ялови шкворни и тому подобное пусть в западной Украине используют.

Украинских научных терминов не было и нет. Для межнационального и научного общения украинскому языку в сети места нет. Другое дело - литература. Украинский - это литературный и бытовой язык. Точка. Почему европейцы учат английский наравне с родным и никто не кричит про оккупацию? Потому что не хотят отставать в научном плане от Штатов. Даешь преподавание в наших ВУЗах на английском! Ура, товарищи!

[Odo]

Я спивчуваю, только не заставляйте меня делать україномовним еще и инет.

Вам здалося, це був не примус, а лише пропозиція. Як на мене, то, до примусу більше схильні якраз Ви, а не я, ось подивіться, як Ви будуєте запитання:

Одо, как вы считаете, на каком языке должны говорить полтавчане: на суржике, на котором они сейчас говорят, на "галицийском диалекте украинского", на литературном языке Котляревского или на том, который нам сейчас навязывают официальные ТВ каналы?

Тобто саме "должны", розумієте?

Не хочу читать мануалы и научно-технические статьи на исковерканом держащими нос по ветру чиновниками языке. Я понимаю два самых мощных в научном плане языка - английский и русский. Мне этого достаточно. А автивкы, ялови шкворни и тому подобное пусть в западной Украине используют. Украинских научных терминов не было и нет. Для межнационального и научного общения украинскому языку в сети места нет. Другое дело - литература. Украинский - это литературный и бытовой язык. Точка. Почему европейцы учат английский наравне с родным и никто не кричит про оккупацию? Потому что не хотят отставать в научном плане от Штатов. Даешь преподавание в наших ВУЗах на английском! Ура, товарищи!

От читаю Ваш допис і відчуваю, що він мені нагадує щось до болю знайоме і таки нарешті згадую, ось воно Пьотр свєт Александрич міністр внутрішніх справ власною особою:

Принимая во внимание, с одной стороны, настоящее тревожное положение общества, волнуемого политическими событиями, а с другой стороны, имея в виду, что вопрос об обучении грамотности на местных наречиях не получил еще окончательного разрешения в законодательном порядке, министр внутренних дел признал необходимым, впредь до соглашения с министром народного просвещения, обер-прокурором Св. Синода и шефом жандармов относительно печатания книг на малороссийском языке, сделать по цензурному ведомству распоряжение, чтобы к печати дозволялись только такие произведения на этом языке, которые принадлежат к области изящной литературы; пропуск же книг на малороссийском языке как духовного содержания, так учебных и вообще назначаемых для первоначального чтения народа, приостановить. О распоряжении этом было повергаемо на высочайшее государя императора воззрение и Его Величеству благоугодно было удостоить оное монаршего одобрения.

Тобто розумієте майже слово у слово те саме, що Ви кажете: література там нехай, а от до "сурйозної" технічної інфи це вже дзуськи. І чого ото міжнародна спільнота обурювалася цим указом, особливо, коли дізналася про існування такого дикунства у Росії завдяки Драгоманову, що розповів про те на літературному Конґресі у Парижі 1878 року? Нормальна така державна цидулка, еге? Підтримуєте її?

Можна також поміркувати які ж наслідки ця цидулка мала на розвиток української, коли не забороняла друкувати літературні твори і чому так важливо розвивати національну мову саме у передових галузях життя: в освіті та техніці. Хто сьогодні влада, хто рулить усім? Правильно, цифра, інфа, інтернет, а хто сьогодні нічим не рулить, через те, що одиниці цікавляться такими високими речами? Теж правильно, література, культура та мистецтво загалом. Тобто у цю гальорку Ви і списуєте українську, нехай там собі помирає, геть з очей і з серця геть. А так загалом, я такий патріотичний Адмін, росіян "москалями" називаю, співчуваю історичній долі української. Ось воно наше холуйське лицемірство чи лицемірне холуйство. Обирайте, як більше подобається.

Сообщение отредактировал Odo - 14.1.2009, 16:24

[Admin]

Тобто розумієте майже слово у слово те саме, що Ви кажете: література там нехай, а от до "сурйозної" технічної інфи це вже дзуськи.

Odo, вы зря меня упрекаете в лицемерии. Я искренне излагаю свою точку зрения. А вы, похоже, разводите демагогию. Раз уж украинский язык незаслуженно забыт учеными, прошу вас для начала заучить эти медицинские термины. Позже поговорим о здоровье и я попрошу вас не употреблять русских слов в научной беседе.

Азот – душэць
Акушер-гинеколог - пологожинкивнык
Аллотрансплантат – иншопэрэсадок, иншопэрэсадэць
Амбулатория – прыхидня
Аммиак - смородэць
Анабиоз – знэжывлэння, виджывлэння
Анальгетики – протыбильныкы, знэбильныкы
Аналептики – ожывныкы, пиднэсныкы
Анализатор - розслиднык
Аналитический – розслидный, розслидувальный
Аптека – комора, сховище
Аптекарь – ликивнык
Аритмия – нэлад, нэривномиръя
Бактериальный – тойижковый, дрибъянковый
Бактерии анаэробные – бэзкысенци, безкиснивци, бэзкиснэжывци
Бактерициды – палычковбивныкы
Бактериология – палычкивство, палычкивныцтво
Бактнриолог – палычкивэць, палычкивнык, паличкознавэць, дрыбъянкознавэць
Бешенство – каз, скажэнивка
Библиотека – кныгозбырня
Билирубин - жовчочэрвонобарвэнь
Биология – жывныцтво, жывознавство
Биолог – жывнык, жывознавэць
Бинт - повий
Биопотенциал – жыттезарядоспроможэнь, жыттезарядоспроможэць
Биопрепарат – жывопрыготовэнь
Биопсия – жывовзяття
Биосинтез – жывотворэння, жывостворэння
Брюшная жаба – черевножаба
Бюллетень – обижнык, повидомнык
Вакцина – щэпа, щэпына
Веко – повика, клипка
Ванная – купильнык, купильныця
Вата – бавна
Вегетарианство – рослынойидство, рослинойиддя, мъясоутрыманство
Вегетарианец – рослинойид, рослиноспоживач, мъясоутриманэць
Ветеринар - тварыноликар
Вибратор – двыгтяр, дрыжар, трэмтяр
Вибрион – звывэнь, звывчык, дрыжчык, пившрубэнь, пивпалычка
Вирус – дрибэнь, дрибэць
Витамин – жыттедай, жыттедаэць, жытивнык
Вещество – творыво
Вещество пищевое – кормына
Вещество составное – складэнь
Виварий – тварыльня
Всасывание – всысання, вбирання, всякання
Гайка – шрубка, нашрубок
Газообразный - газуватый
Галлюциноген – ввыжальнопрычынэць
Гастроэнтеролог – шлункокышкивнык
Гематолог – кровнык, кровознавэць
Гемоглобин – кровокулэць, кровочэрвэнь, червонокровобарвэнь
Ген – творэць
Геном – спадкосукуп
Генератор - породжувач
Гинекология – жинкивныцтво, жиночныцтво, жиночивныцтво
Гинеколог – жинкивнык, жиночнык, жиночивнык, жынкознавэць
Геронтолог – старэчивнык, старэчознавэць
Гигиена – хворобозапобыжныцтво, хворобозапобигознавство
Гигиенист – здоровнивэць
Гидроцефал – водоголовэць
Гимнастика – руханка
Глина – мула
Госпитализация – уликарнэння, ушпыталэння
Грудная полость – огрудна дуплына
Грибок – плиснявка
Грипп – хрыпэнь, хрыпка
Дебаты – суперека
Дегазатор – газознэшкиднык
Дезинсекция – комаховыгуб
Дезодоратор – высмориднык
Дерматолог – шкирнык, шкирянык, шкиривнык,
Деталь – подробыця
Диабет сахарный – солодыця, цукрыця
Диабетик – сечовыснажэць
Диагноз – розпизнава
Диагноз дифференциальный – розризняльна розпизнава
Диагност – розпизнавэць
Диагональ – навкисся, косына
Диаметр – пэрэтыннык, пэрэсичнык
Диетолог – харчивнык, харчознавэць
Диск – круглэць, круглэнь
Диссертация – миркування, ступэнэпраця
Дистиллятор – пэрэгиннык, пэрэкрапнык
Дистиллят – пэрэгин, пэрэкрап
Душ – прыскалэць, дощивэць
Душевая – прыскальня, дощивня
Жижа – ридота
Жир – товщ
Заключение – завэршення, пидсумок
Заряд – наснага
Засосать – засмоктаты, зассаты
Зигзаг – крывуля
Зоофилия – тварынолюбство, тварыноперелюб
Изобилие – повня, ряснота, рясота
Изолятор – выдокрэмнык, видокрэмня
Изъян – ганж
Иммунитет – видпорнисть, захыснисть
Иммуноглобулины – опорокульци
Иммунология – опирныцтво, опирнивныцтво
Иммунолог – опирнык, опирнивнык
Ингаляторий – вдыхальня, пародышня
Инструкция – настава, поука
Инфаркт миокарда – знэкровозмэртвиння серцемъязу
Инфекционист – заразнивэць, заразлывэць
Ионизатор – зарядорухивнык, зарядоурухивлювач
Ипохондрик – нудьговык, прыгничэнэць
Иридодиагностика – вэсэлкорозпызнава
Каверна – пэчэра, дуплына
Камера – умищына, вмищына
Канализация – проточэння, каналэння
Кандидоз – билогрыбъя, билогрыбчатисть
Канцер – пистряк
Канцерогенез – пистряковытвир
Карантин – заразострым, заразозатрым
Кардиология – сэрцивныцтво, сэрцэзнавство
Кардиолог – сэрцивнык, серцэзнавэць
Карлик – нызькоросток, малоросток
Кислота – кыслына
Кишечник – кышкивнык, кышковык
Клей – глэй, липыло
Клиницист – ликарнык, ликарнивэць
Коллектив – збир
Комплекс – сукуп, звъяз
Консультант – радця, дораднык, пораднык
Концентрат – згуст, зосереда
Кофермент – спивбродыло, спивквасыло
Курортология – оздоровныцивныцтво, здоровщинознавство
Лабиринт – плутанка
Лаборант – дослидовэць
Лаборатория – дослидня, робитня
Лазарет – личныця, вийськоличныця
Лейкоз – билокривцэопух, билокривцэзлоопух
Лесбиянство – жинколюбство, жинкопэрэлюб
Магнетизм – прытягацтво
Магний – магн, магнэць
Магнит – прытягач, прытягальнык
Маммолог – грудивнык, грудознавэць
Минипуляция – оруда
Манипуляционная – орудня
Медицина – личныцтво
Медицинский – личный, личнычый
Микроб – дрибножывэць
Микробиология – дрибножывныцтво, дрибножывознавство
Моллюск – мъякуш
Мозг головной – головомозок
Мозг задний – задомозок
Мозг передний – пэрэдомозок
Невропатолог – нэрвохворобовык, нэрвохворобивнык
Невролог – нэрвнык, нэрвовык, нэрвивнык, нэрвознавэць
Нематоды – кругли хробакы
Нозология – хворобныцтво, хворобивныцтво
Номенклатура – назвопэрэлик
Норма – звыча, звычня
Онкология – пухлынныцтво, опухивныцтво, опухознавство
Операционная – орудня, втручальня, выкональня
Операция – оруда, орудування, втрута
Опухоль – опух
Организм – истота, тило, устрий
Ортопед - выпрямнык
Палец указательный – вказивнык, вказивэць
Парадокс - дывовыжа
Паразит – чужойид, галапас
Паразитология – чужойидознавство, галапасознавство
Паталогический – хворный, хворывный
Педерастия – чоловиколюбство, чоловикопэрэлюб
Педиатр – дитоликар
Подагра – ногосэчоквасся
Презерватив – запобижнык, убэригач, чэпчык
Препарат – выготовэнь, прыготовэнь
Психиатрия – душоликарство
Психоанализ – душорозклад
Пульс – гопъяк, живэць, жывчык, бийнык
Радиоактивность – выпроминнисть
Радиолог – проминнык, промэнивэць, промэнивнык, промэнэзнавэць
Рахит – крывуха
Реаниматолог – ожывливнык, ожывливнычнык, оживлознавэць
Реаниматор – ожывнык, ожывляч, ожывлювач
Рентген – промэнэобраз, промэнэзнимок, промэнэвидбыток
Рецептура – прыпысныцтво
Садизм – знущальныцтво
Санитар – здоровнык
Санобработка – здоровообробка, здоровнычообробка
Сибирская язва – тэлий, жабур
Симулянт – удавач, удавальнык
Спирт метиловый – дэрэвовынэць
Спирт этиловый – вынэць
Стоматология – зубарство, зубивныцтво
Стоматолог – зубар, зубывник, ротознавэць
Стоматолог-хирург – зубар-ризальнык, зубивнык-ризальнык, ротознавэць-ризальнык (женщины: зубарка-ризальныця, зубивныця-ризальныця, ротивныця-ризальныця)
Терминология медицинская – ликарськэ позначныцтво (назывныцтво)
Термометр – тэпломир
Тест – выпроба
Токсикоз – труя, трутызна
Токсикология – отруйнивныцтво, отрутознавство
Токсин – труя, отрута
Тонометр – тыскомир
Травматолог – ушкодивнык, ушкодознавэць
Тремор – дрыжакы, дрожи, дрыжачка
Тугоплавкий – важкотопкый
Умозаключение – умовывид
Уролог – сэчивнычнык, сэчознавэць
Урология – сэчивнычныцтво, сэчознавство
Фантом – лялька
Фармакология – ликодиэзнавство
Фармакопея – ликоопыс
Фармакотерапия – ликоликування
Фармацевт – ликивнык, ликознавэць
Феномен – зъявысько
Фермент – шумыло, бродыло, квасыло
Физиотерапевт – прыродоликувач
Фото – свитлына
Фрагмент – зламок
Фтизиатрия – сухотивныцтво, сухотознавство
Фтор – свитэнь
Футляр – сагайдак, шабатурка
Хаос – бэзладдя
Химия – рэчовынозмина
Хирург – ризальнык
Хирургический – ризальный
Хлор – зэлэнэць
Центр – осэрэддя
Центрифуга – видосэрэдкивка, видцэнтривка
Цинга – гнылэць
Цистерна – вмистыще
Черепа измерение – чэрэповымир
Шлиф – тонкоспыл
Шприц – впорснык, порскавка, штрыкавка
Шприц-тюбик – штрыкалочка, порскавочка
Щитовидный – щытуватый
Экскрет – выдилэнь, выдилок
Эксгумация – труповыкоп Экспертиза – выслид, выслиджэння
Электрический – зарядный, зарядовый
Электричество – заряднисть
Электрокардиограмма – зарядосэрцэзапыс
Электротравма – зарядопошкода
Элементарный – пэрвнэвый
Эмульсия – бовтанка, бовтачка
Эндокринология – внутришнёзалозныцтво, внуртришнёзалозивныцтво
Эрекция – розпукання, розпуклэння, набубнявиння
Эритема – чэрвонивка
Эхоэнцефалограмма – луномозкозапис
Ядовитый – трутызный, трутынный

«Російсько-Український Медичній Словник З Іншомовними Назвами», Киев, 2000 год. Автор – С.Нечай. ISBN 966-7756-02-05.

Приходит украинская бабушка в поликлинику, в холле встречает врача.
- Сынку, а як мэни до вушныка пройти?
- К кому?
- Да до цього, якый вуха ликуе.
- А, это ЛОР. Второй этаж, кабинет 218.
- Ой, сынку, а до глазюка?
- Кого?
- Ликар, що очи ликуе.
- А, окулист? Третий этаж, кабинет 308.
- А до цього, як його, кышкивныка?
- Господи, а это еще кто?
- Ну, якый кышки ликуе.
- Гастроэнтеголог, что ли? Пятый этаж, кабинет 510.
- Ой, сынку, дякую. Якый ты добрый. А ты хто?
- По-нашему - гинеколог. А по-вашему...

[Odo]

Бешенство – каз, скажэнивка

бешенство 1) (болезнь) сказ, скаженина, каз; (водобоязнь) водобоязнь 2) (неистовство) скаженість, шаленство, шал, лють, лютощі довести до бешенства — довести до нестями, довести до шаленства, довести до шалу, розлютити прийти в бешенство — оскаженіти, ошаліти, ошаленіти

СКАЗ, -у, ч. 1. Гостре інфекційне захворювання ссавців і людини, що спричинюється вірусом і передається слиною хворої тварини – собаки, кішки тощо; водобоязнь, гідрофобія. 2. Надзвичайний ступінь роздратування, гніву; несамовитість.

Библиотека – кныгозбырня

библиотека - бібліотека, книгозбірня

БІБЛІОТЕКА, -и, ж. 1. Установа, культосвітній заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін., а також здійснюються популяризація і пропаганда літературних творів. ** Бібліотека-пересувка – зібрання книг для читачів, які не мають можливості користуватися стаціонарною бібліотекою. Бібліотека-читальня – бібліотека з читальним залом. 2. Більш або менш значна кількість книжок, спеціально підібраних для читання, наукової роботи, з метою колекціонування і т. ін. 3. Приміщення, кімната для зберігання книжок; книгосховище. 4. кого, яка. Назва споріднених за темою серійних видань або книжок чи журналів, призначених для певної категорії читачів. 5. Організоване за певною системою сховище для будь-чого. ** Бібліотека автовиклику, спец. – бібліотека, що є вхідним набором даних для редактора зв'язків. Бібліотека алгоритмів, спец. – впорядкована певним чином сукупність алгоритмів. Бібліотека компілятора, спец. – бібліотека, що містить об'єктні модулі компілятора. Бібліотека макроозначень, спец. – бібліотека, що містить макроозначення і використовується асемблером для побудови макророзширень. Бібліотека програм, спец. – організована сукупність програм, частин програм і, можливо, інформації щодо їх використання. Резидентна бібліотека, спец. – група завантажених в оперативну пам'ять підпрограм, до яких можуть звертатись інші підпрограми. Системна бібліотека: а) бібліотека, зареєстрована у системному каталозі; б) бібліотека, в якій зберігаються модулі операційної системи.

Это все фигня. Не трогайте ученых и интернет. Займитесь лучше переводом русского мата на украинский и пробейте грант на его популяризацию. Вот где основной лексикон простого полтавчанина. Украина в опасности!

Попийте валер'янки, Вас попустить

Сообщение отредактировал Odo - 15.1.2009, 11:57

[Admin]

Попийте валер'янки, Вас попустить

Не съезжайте с темы! Очень важный вопрос. А то что вы нашли сайт с терминами - это уже понятно, не надо столько ссылок.

[Odo]

Не съезжайте с темы! Очень важный вопрос. А то что вы нашли сайт с терминами - это уже понятно, не надо столько ссылок.

Ги-и, щоб я та з такої темки з'їхав це Ви дядьку певно з глузду з'їхали. Щодо сайтику, то це просто словник сучасної української літнорми, а не те страхопудало, що Ви навели. Я його (Ваш горе-словник) планую прокоментувати весь до кінця, щоб люди знали правду про справжні, а не "казкові" українські переклади термінології. Сайт словника: [Вырезано. Вы нарушаете правила. Достаточно тех ссылок, что вы выше набросали.] На ньому кожен може поставити запитання стосовно правильности будь-якого українського слова, звороту або виразу і отримати докладну відповідь від фахівців. Раджу всім зацікавленим.

Одо, твоя версія перекладу не так хватає за серце! Але ж де гарантія, що нормою стане саме такий переклад слів? А не той,що навів Адмін?

Пояснюю, ті переклади що я наводжу і є сучасною нормою українською мови.

Хто в царині перекладу( адже в медицині іде саме переклад з якихось мов, або просто написання іншомовних слів нашими буквами) є авторитетом? От ввели в обіг слово "мапа" замість "карта" і тепер скрізь сама мапа. Це ж написано англійське слово map нашими літерами. А хтось захоче написати італійське слово, хтось -російське. Що буде останньою істиною?

Остання істина це академічні словники української або будь-якої иншої мови, котрі періодично видаються НАН кожної країни, вони фіксують ті мовні зміни, що відбулися за певний період розвитку мови. Загалом, мова це громадська згода між мовознавцями та народом. Коли народ вперто не вживатиме якесь слово, воно перейде до царини застарілих і рідковживаних, але ніхто і нікому не забороняв вживати такі слова. Все залежить від обставин і конктертної особи, її розвитку.

Тю! Та хто ж таке доводить? Питають: "Чи є місце?" Чи Вам місця шкода чи шо? Мало його? Віртуал вже став обмеженим простором?

Ну просто є люди, що мріють його обмежити

Сообщение отредактировал Admin - 15.1.2009, 15:09