Феномен незнищенності Опции

[Admin]

Если смотреть правде в глаза,украинский язык в селах кардинально отличаеться от УКРАИНСКОГО языка впринципе.

Так это и есть настоящий украинский язык. А в городе с подачи свидомых чиновников тренируются в западных диалектах.

[Malinka1308]

Так это и есть настоящий украинский язык. А в городе с подачи свидомых чиновников тренируются в западных диалектах.

Я имела ввиду литературный язык. Это совершенно разные вещи.

[Admin]

Я имела ввиду литературный язык. Это совершенно разные вещи.

Это все относительно.
Для примера хочу узнать откуда взялся этот самый литературный язык?

[Malinka1308]

Это все относительно.
Для примера хочу узнать откуда взялся этот самый литературный язык?

Это столь важно? Важно то, что таковой имееться и звучит гораздо презентабельней.
Неужели вы считаете, что ""ШО ВОНО ТАКЕ?" (причем письменными средствами не передать как это на самом деле произноситься) достойно отображает наш народ?

[Admin]

Это столь важно? Важно то, что таковой имееться и звучит гораздо презентабельней.

Конечно, важно! Кроме того, мне просто интересно!

Неужели вы считаете, что ""ШО ВОНО ТАКЕ?" (причем письменными средствами не передать как это на самом деле произноситься) достойно отображает наш народ?

Я начинаю подозревать, что вы тоже не говорите на украинском в универе

[Malinka1308]

Конечно, важно! Кроме того, мне просто интересно!


Я начинаю подозревать, что вы тоже не говорите на украинском в универе

Почему же? Я говорю и на русском, и на украинском. Просто у меня есть знакомые, которые в силу некоторых обстоятельств не сильно поймут ,если я буду говорить на русском. Но уверяю Вас, в моем украинском,как и в ихнем Почему-то нет Всех этих замечательных интонаций.
Вы заставляете меня чувствовать себя этакой снобкой)))

[Admin]

Почему же? Я говорю и на русском, и на украинском. Просто у меня есть знакомые, которые в силу некоторых обстоятельств не сильно поймут ,если я буду говорить на русском. Но уверяю Вас, в моем украинском,как и в ихнем Почему-то нет Всех этих замечательных интонаций.
Вы заставляете меня чувствовать себя этакой снобкой)))

Хе-хе! Вы не отвечаете на мои вопросы
Что такое "литературный украинский язык", где он взялся и почему ""ШО ВОНО ТАКЕ?" - не украинская речь? И на каком таком украинском вы тогда разговариваете?

[Odo]

Хе-хе! Вы не отвечаете на мои вопросы

Адміне, Ви мені нагадуєте одного з героїв Антуана де Сент-Екзюпері, що любив ставити різні питання, але сам ніколи на чужі питання не відповідав. Кидайте ці дитсадівські маніпуляції, ми вже досить дорослі люди, щоб відслідковувати та класти край подібним речам.

Если смотреть правде в глаза,украинский язык в селах кардинально отличаеться от УКРАИНСКОГО языка впринципе.

Саме так, відрізняється. Мова відбиває досвід і потреби певної верстви або спільноти людей, а вони у селян та містян, погодьтесь — різні.

Так это и есть настоящий украинский язык. А в городе с подачи свидомых чиновников тренируются в западных диалектах.

Не зовсім. Це лише її (мови) сільська частина. А де міська?

Это все относительно.
Для примера хочу узнать откуда взялся этот самый литературный язык?

Мені здається, я вже відповідав на це питання. Літературна мова будь-якої країни, України, Росії, Польщі тощо, це завше національне "есперанто" дещо штучна компіляція всіх діялектів даної мови зрозуміле всім або переважній більшости населення країни, що активно послуговується даної мовою. Бо є і такі, що і не згадають, коли востаннє хоч речення сказали українською, а верещать гучніше всіх, що я не знаю цього слова, тому воно не українське. Це все одно, що німецькомовний мешканець Швейцарії почне вимагати, щоб змінили французьку або ретороманську, бо деякі її слова йому незрозумілі

Ким створюється літературна мова? Спочатку письменниками, що добирають для своїх творів певну суміш діялектів, тому власне і зветься "Літературна мова" або "Літнорма", на її основі та основі мовознавчих експедицій до різних частин країни, де є носії цих діялектів, мовознавці складають словники, що і видбивають повний виражальний арсенал літнорми.

Адміне, я відповів на Ваше запитання?

Это столь важно? Важно то, что таковой имееться и звучит гораздо презентабельней.
Неужели вы считаете, что ""ШО ВОНО ТАКЕ?" (причем письменными средствами не передать как это на самом деле произноситься) достойно отображает наш народ?

Це різні стилі мовлення. Є високий офіційний рафінований стиль мовлення українською, а є низький побутовий. Це не є якоюсь особливістю української. Це є у будь-якій мові. Наприклад, хтось знає, що означає російською "шмуригать, плючкать, сполститься"? А ці та купу инших слів росіяни теж активно користають у побуті, хоча їх не знайти у словниках. У Ломоносова є цілий трактат присвячений "штилям" мовлення.

Я начинаю подозревать, что вы тоже не говорите на украинском в универе

Ну, нікому ж не хочеться набути ім'я "бидла" у рідному виші ;-)

Сообщение отредактировал Odo - 27.2.2009, 9:44

[Admin]

Літературна мова будь-якої країни, України, Росії, Польщі тощо, це завше національне "есперанто" дещо штучна компіляція всіх діялектів даної мови зрозуміле всім або переважній більшости населення країни, що активно послуговується даної мовою.

Почему тогда мы должны говорить на этом эсперанто, чтобы считаться украинцами? Потому что коньюнктурщики из научных кругов очень "свидомые" и поддерживают западные диалекты?

И все-таки, как быть с ШО ВОНО ТАКЕ?

Неужели вы считаете, что ""ШО ВОНО ТАКЕ?" (причем письменными средствами не передать как это на самом деле произноситься) достойно отображает наш народ?

Если я вам выдам - "Не щитаецца", то вы скажете, что я не знаю великого и могучего. А если напишу "Не считается" - как вы его произнесете?

Ну, нікому ж не хочеться набути ім'я "бидла" у рідному виші ;-)

Ага. Значит, админ, которому не удобно писать на украинском в инете - запроданэць. А Малинка - просто стесняется. Odo, у вас двойные стандарты!

[Odo]

Почему тогда мы должны говорить на этом эсперанто, чтобы считаться украинцами? Потому что коньюнктурщики из научных кругов очень "свидомые" и поддерживают западные диалекты?

Я не знаю про яких саме кон'юктурників ідеться, а ось слово "конъюнктурщик" російською пишеться з твердим знаком, а не з м'яким чи це знову підступи "западенців"?

Коли Ви про мовознавців, що стежать за словниковою літнормою, то все якраз навпаки: сучасна укрлінорма постала на підґрунті саме полтавсько-київських діялектів, а не галицьких. З иншого боку, з плином часу саме на полтавсько-київських теренах останніми часами українська майже зовсім вийшла з обігу особливо у містах. Таким чином, поповнювати новими словами словникову базу з полтавсько-київського реґіону стало неможливо, через відсутність носіїв сучасної української у цих реґіонах. Бо саме у містах переважно проживають люди, які займаються науковою-інтелектуальною та мистецькою діяльністю, і, які є постачальниками та активними споживачами нових слів та термінів, що не існували раніше. Більшість таких діячів послуговується російською термінологією, тому дійсно, найчастіше до словників вносяться новотвори, що постали на теренах Галичини, як краю, де нині проживає найбільша кількість міських носіїв української.

Скількох сучасних україномовних крупних письменників, що мешкають на сході України Ви знаєте? А саме від їх творчости залежить чиїми словами наповнюватиметься словниковий запас літнорми — нашими чи галицькими! А під лежачий камінь вода не тече.

И все-таки, как быть с ШО ВОНО ТАКЕ?

Вже відповів, див. вище про різні стилі мовлення.

Если я вам выдам - "Не щитаецца", то вы скажете, что я не знаю великого и могучего. А если напишу "Не считается" - как вы его произнесете?

Правопис відбиває не лише вимову, але й етимологію слова. Скажу, що Ви вирішили щось написати популярною нині "олбанською"

Ага. Значит, админ, которому не удобно писать на украинском в инете - запроданэць. А Малинка - просто стесняется. Odo, у вас двойные стандарты!

Звичайно, до жінок та чоловіків у мене різні стандарти, а у Вас не так?

Адмін, де відповідь на моє питання? Знову не відповідаєте?

Сообщение отредактировал Odo - 27.2.2009, 11:04

[Admin]

Я не знаю про яких саме кон'юктурників ідеться, а ось слово "конъюнктурщик" російською пишеться з твердим знаком, а не з м'яким чи це знову підступи "западенців"?

Odo, это просто детство какое-то с вашей стороны. Отвечу вам в стиле "сам дурак": перечитайте ваш последний пост. Я нашел, как минимум, три ошибки. Их можно трактовать как вашу неграмотность, а можно и как мелкий промах. Как-то вы некрасиво ведете дискуссию.

[Odo]

Odo, это просто детство какое-то с вашей стороны. Отвечу вам в стиле "сам дурак": перечитайте ваш последний пост. Я нашел, как минимум, три ошибки. Их можно трактовать как вашу неграмотность, а можно и как мелкий промах. Как-то вы некрасиво ведете дискуссию.

Про "дєтство" це все зрозуміло. Чи Ви тільки це і зауважили у моєму дописі?
Не з'їжджайте з теми. Я на Ваші питання відповів? Де Ваша відповідь на моє питання?

Сообщение отредактировал Odo - 27.2.2009, 11:17

[Odo]

Вы заставляете меня чувствовать себя этакой снобкой)))

Malinka1308, не про Вас, звісно, але за моїми багаторічними спостереженнями, це перший крок, що його робить людина у Полтаві, коли хоче, щоб її мали за "інтелехтуала" — стає снобом і після цього вважає справу свого особистого розвою закінченою назавше, таким чином часто цей перший корк стає останнім.

Взагалі, чомусь серед полтавців вважається несмаком висловлювати щире захоплення або і просто схвалення будь-чого, а от лаяти та засуджувати — прояв "найвищого інтелекту". Найстрашніший гріх полтавця — виказати наївність, відповідно найстрашніша образа для полтавця саме звинувачення у наївности. НМСД.

Сообщение отредактировал Odo - 27.2.2009, 11:56

[Гад еще тот]

Панове, те, що існує розмовна мова і літературна - це в будь-якій країні нормальна річ. Причому вони нерідко настільки різняться, що можуть виступати як дві різні мови. Як, приміром, у Норвегії. Там взагалі, щоб ви знали, дві державні мови. І обидві - норвезькі. Тільки одна - так звана "народна мова" (lansmol), а інша - літературна bokmol. В українському випадку цього явища нема, але все ж, як тут правильно сказали, мова, якою говорять в селах, і літературна українська мова мають помітні відмінності. Літературна мова виникає в результаті "окультурення" етнічного діалекту домінуючої групи чи племені латинськими чи грецькими священними текстами, а потім вона розповсюджується на всю країну, чи на її більшість. Це загальна схема і вона може в різних випадках мати свої варіації, але загальний принцип саме такий
У нас, до речі, теж така картина могла бути, як і в Норвегії. До 1648 року в Речі Посполитій сформувався під впливом латинізмів, полонізмів, литвизмів, грецьких і церковнослов'янських слів унікальний різновид письмової літературної мови. Візьміть будь-яку народну пісню 16-17 ст. і вірші чи тексти документів або тодішньої руської (не плутати з російською) полемічної літератури - і побачите різницю. А потім, коли вплив Москви ставав відчутнішим (я не кажу, що це погано - просто констатую факт), ця унікальна книжна мова була втрачена. Та мова, якою писав Г. Сковорода - це вже зовсім інший варіант. Тож довелося починати все спочатку - з кінця 18 ст.

[Malinka1308]

Ну, нікому ж не хочеться набути ім'я "бидла" у рідному виші ;-)

Вы знаете, у нас большинство предметов преподаются на английском языке,остальные - на немецком. В этих аспектах совсем не важно,как ты говоришь на родном. Но в силу моей будушей профессии, мне ,как и большинству университета(кто действительно учится) приходится посещать разного рода мероприятия, где правда очень режет слух "неправильная " речь.
И я говорю на украинском языке, хотя,хочу заметить, не на родном мне.\
Первое украинское слово я услышала в 8 лет, до этого говорила только на русском. Чесно, я понимаю,почему украинский считается очень красивым языком. Но врядли это мнение распостраняется на разные диалекты. Это скорей собрание всего лучшего, что присутсвует в украинском.

[Odo]

Панове, те, що існує розмовна мова і літературна - це в будь-якій країні нормальна річ. Причому вони нерідко настільки різняться, що можуть виступати як дві різні мови. Як, приміром, у Норвегії. Там взагалі, щоб ви знали, дві державні мови. І обидві - норвезькі. Тільки одна - так звана "народна мова" (lansmol), а інша - літературна bokmol.

Чув про це явище десь краєм вуха. Цікаво, там немає якогось реґіонального поділу або етнічного, може народна мова це мова перважно лопарів?

В українському випадку цього явища нема

Дещо близьке (до норвезького) явище існує також у деяких польських реґіонах, де панують у побуті діялекти. Польські помори, наприклад, зовсім невимовляють носові голосні. У багатьох польських словниках є слова з позначкою "книжне", тобто це слово вживається лише у високому офіційному мовленні і майже не зустрічається у побутовому. Як не дивно, але і там це нікого не напружує.

але все ж, як тут правильно сказали, мова, якою говорять в селах, і літературна українська мова мають помітні відмінності. Літературна мова виникає в результаті "окультурення" етнічного діалекту домінуючої групи чи племені латинськими чи грецькими священними текстами, а потім вона розповсюджується на всю країну, чи на її більшість. Це загальна схема і вона може в різних випадках мати свої варіації, але загальний принцип саме такий
У нас, до речі, теж така картина могла бути, як і в Норвегії. До 1648 року в Речі Посполитій сформувався під впливом латинізмів, полонізмів, литвизмів, грецьких і церковнослов'янських слів унікальний різновид письмової літературної мови. Візьміть будь-яку народну пісню 16-17 ст. і вірші чи тексти документів або тодішньої руської (не плутати з російською) полемічної літератури - і побачите різницю. А потім, коли вплив Москви ставав відчутнішим (я не кажу, що це погано - просто констатую факт), ця унікальна книжна мова була втрачена. Та мова, якою писав Г. Сковорода - це вже зовсім інший варіант. Тож довелося починати все спочатку - з кінця 18 ст.

Сковорода, взагалі, одна з найдошкульніших втрат для української мови, що пережила розрив письмової традиції близько століття, але якби Сковорода писав староукраїнською, то він би став цією ланкою, якої бракує, що з'єднала би обидві розірвані кінцівки мовної традиції і можливо сьогоднішня українська виглядала би зовсім инакше, природніше, без присмаку того поту і крови, який відчувається у ній нині, через титанічні зусилля і боротьбу багатьох поколінь українських патріотів, що так чи инакше відбилося і на мелосі мови.

Адміне, спєцом для Вас, один з прикладів того, як мовознавці дискутують про долю та доречність того чи иншого слова:

Землеробство, хліборобство, рільництво, обробіток (обробка) землі

На табличках, на штампах і печатках, у діловому листуванні й на сторінках періодичних видань ми читаємо слова "землероб", "землеробство", "землеробський", але цих слів не знайдемо в нашій класичній літературі та фольклорі, не чуєм і в живій народній мові. Чому? Тому що ці штучні слова мають поряд себе давні українські, які цілком відповідають російським "земледелец", "земледелие", "земледельческий", а саме: "хліборуб", "рільнък", "ратбй", "хліборубство", "рільнъцтво", "хліборубський", "pільнъчuй". Наведемо приклади з класики й живої народної мови: «Масюк любив хліборобство» (І. Нечуй-Левицький); «Мій батько - з діда-прадіда хлібороб, любив землю, з землі й жив» (із живих уст); «Чекає ратая, паруючи, чорнозем» (М. Рильський); «Ниво неорана, ниво несіяна... де твої ратаї? Де твої сіячі?» (М. Чернявський); «Дитина без школи, що рільник без поля» (Ю. Федькович).

До того ж слова "землероб", "землеробство" створено невдало з двох складових частин - іменника "земля" й дієслова "робити", тимчасом як тут, коли навіть визнати потребу створення нового слова, слід було б узяти дієслово "обробляти", адже землероб не робить землю, як то виходить за аналогією до слів "бракороб" ("той, що робить брак"), "дармороб" ("той, що робить дарма"), а обробляє землю. Тим-то ці терміни, створені всупереч законам українського словотвору, так важко прищепити в живому мовленні. Водночас українське слово "хлібороб" не тільки й далі живе в устах народу, але його вподобали й освоїли в своїй мові росіяни ("хлебороб", а також "хлопкороб" тощо).

Творці й прибічники слів "землероб", "землеробство", не заперечуючи, що, коли йдеться про вирощування хлібів, краще користуватись іменниками "хлібороб", "хліборобство", запитують: а як обійтись без слова "землеробство", коли маємо діло з вирощуванням технічних культур? Адже є країни, де хліб не сіють. Відповідь на це дає наш Українсько-російський словник АН УРСР, пояснюючи значення слова "рільництво": 1) "полеводство", 2) "земледелие", - й наводить слушну ілюстрацію: «...пpoґpec техніки в сільському господарстві виявляється по-різному, залежно від системи сільського господарства, залежно від системи рільництва».

На жаль, широковживане в нашій поезії слово "ратай" майже зникло з нинішнього вжитку.

Джерело

Сообщение отредактировал Odo - 27.2.2009, 17:30

[LOL]

рано или поздно на землю с триумфом вернется коммунизм и всех нас сошлют по ссылкам за националистические идеи

Малинка - когда вы нам свою фотку покажете?

правда вот Черешенька после такой просьбы сгинула!

Сообщение отредактировал LOL - 27.2.2009, 20:31

[Malinka1308]

Малинка - когда вы нам свою фотку покажете?

правда вот Черешенька после такой просьбы сгинула!

Из того, что могу на данный момент показать, все с истекшим сроком давности. фотка есть с выпускного, но это ... кому Это надо.
Вот и вы тогда свои фотографии выставляйте. Всем же интересно...
А то я что-то такой традиции здесь не наблюдала.
Все соблюдают свое инкогнито))

Сообщение отредактировал Malinka1308 - 27.2.2009, 20:48

[LOL]

Из того, что могу на данный момент показать, все с истекшим сроком давности. фотка есть с выпускного, но это ... кому Это надо.

Меня устроит, слаб человек
Емейл дать или тут покажетесь? )

[Malinka1308]

Меня устроит, слаб человек
Емейл дать или тут покажетесь? )

Ну , я может боюсь , вы тут же потеряете всякий интерес к моей персоне.
В жизни то я страаааашная,до ужаса.