Полтава форум

Здравствуйте, гость ( Вход | Регистрация )

 
Ответить в данную темуНачать новую тему
Є єдиний шлях, Шлях перемоги
Вепр
сообщение 7.3.2009, 5:46
Сообщение #1



Группа: Новички
Сообщений: 2
Регистрация: 6.3.2009




Тотальна мобілізація.


Знову і знову чергові наволоч-шоу, що відбуваються чи то на Інтері, чи любителя італійського футболу шукають винних у всіх незгодах у країні.

Не знаю – можливо комусь і подобається дивиться копирсання т.н. “еліти” у своїй-чужій не дуже чистій білизні. Можливо хтось отримує від цього насолоду. Чесно мені байдуже.

Тільки не байдуже, що розігруючи ці баран-шоу – мілки політичні спекулянти думають перенаправити вектор народного гніву з себе на такого ж, як сам опонента. Ці “власники життя”, відчуваючи велике хитання човна, зараз ведуть відчайдушну боротьбу за відсторонення своєї шиї від гільйотини, намагаючись терміново очолити протестний рух чи рухи. Викидуються гроші на пошук лідерів, що зможуть очолити і пригасити хвилю народного гніву. Чи в поганому випадку трансформувати гнів на іншу нішу. Та ще не потрібно забувати, що всі вони хоч похилого, хоч молодого синьо-комірцевого віку – всі вони продукт партноменклатурної системи. Ця номенклатурна наволоч завжди перебувала при владі. Раніше в одній партії тільки змінюючи посади, зараз змінюючи партії, погляд і посади тільки, щоб дупою при кориті. Дивлячись на ці “сповнені інтелекту” обличчя з палаючими доларовими очима хочу запитати, а яка різниця Україні і українцям якого партійного кольору ці костюми від кутюрьє чи вітонів? І все правильно роблять робітники, що стоять за своє. Але хочу запитати – “Влада Радам” – яким радам. Де сидять маріонетки все тих же костюмів та сарафанів? Ці маріонетки будуть посміхатись та піддакувати Вам – та на своїх ристалищах-сесіях навіть пальцем не поворухнуть про допомогу. Єдине, що зможуть зробити це вигороджуючи вашого “пана” Олійника /Херсонські події/кричати про злочинну “помаранчеву владу”. Але робітники таки х же підпрємств того ж пана в Тернополі, Білій Церкві чи Вінниці з подачі тих же рад будуть кричати про злочинний “синій” беспрєдєл. А скільки таких панів та підпанків по всій Україні. І знову все той же біг по колу. Все те ж тільки під іншою начинкою та все одно ці олігархічні покидьки залишаться при владі. Так що гасло “Владу Радам” – зараз являється все тою ж водою, що тече на млини олігархічних кланів.

Також не будемо забувати про мерів та голів селишних рад.

Розглядаючи те що твориться на місцях можна з повною певністю сказати – практика Черновецького впроваджена чи впроваджується по всій країні. Із 100 % впевністю можна констатувати – голови не будуть захищати народ. Вони будуть захищати тільки себе чи вузькі корпоративно-партійни інтереси.

Український народ зараз нікому крім себе не потрібен. Нам відвели місце простих споглядачів боротьби ницих “титанів” між собою за наші ж душі. І за ці душі йде боротьба – боротьба не тільки внутрішня але і зовнішня. Як ніколи Україна опинилася на межі нової руїни та розділу, що знищить нашу націю назавжди. Можливо ще дадуть право пару пісень про «Ти мене підманула …» проспівати але на цьому і все. На цьому і закінчеться наше існування в своїй-не своїй країні.

Чому ж так трапилось? Чому вибух національного піднесення 90-х, початку та середини першого десятиріччя 21 – ого століття не приніс Україні нам українцям та патріотам країни бажаного успіху. Народ знову був відкинутий від контролю за владою. І можливо ця прірва між владою і народом стала ще більше чим при роках «розбудови комунізму». На нашу думку внутрішній чинник переважив навіть зовнішні впливи . Це –

- наша довіра та безконтрольність за діями т.н. «лідерів» нації ;

- те, що ці т.н. «лідери» своє «жертвоприношення Владі» позиціонують тільки через призму свого гаманця.

Так за маленьким виключенням тих, що реально йшли у владу працювати на країну і народ і яких потім кулуарно викидували, вбивали, шельмували – ми отримали Владу спекулянтів. Ці спекулянти продавали, продають і будуть продавати все – народ, землю, виробництва, Україну – бо у них така психологія. Ця психологія дуже проста – без моралі та угризіння совісті «зрубити бабла і звалити». І зараз ця спекулянтська навала пазурами чіпляється за останню можливість стати при владі і розпродати всі залишки і останнім штрихом це повністю продати Україну. Іменно через це такий круговорот та швидкість показових дій при т.н. «владі».

Тільки через це йде жорстка війна між групами спекулянтів олігархів.

Тільки через це вони закидують в маси ідеї можливості розвалу та поділення України.

Тільки через це висувають нові вибори без вибору і зомбують нас різними своїми маріонетками – прохвесорами, зайчиками, дівами з косою, тим хто не потрібен Україні, комуністом-бізнесменом, слабким президентом.

Йде жорстка боротьба між ними. Але в цій боротьбі вони забули про головне – що не вони обирають народ, а навпаки МИ НАРОД ВИБИРАЄМО чи ВИКИДАЄМО їх в небуття. Кожен повинен зрозуміти нам з ними не вжитись. Досить підтримувати і працювати на кольорові олігархічні партійні рухи. Досить створювати і розтягувати народ по різним спілкам, клубам де три гетьмана на одного слухача. Досить показувати свої амбіції та владні нахили коли стоїть питання існування України. Яка різниця в якій десятці поведуть до рову на розстріл після того, як втратимо державу. Чи смисл головенствувати у вигнанні це все на що ви здатні? Все це вже було в нашій історії і не раз.

Дивлячись на цю вже оголошену війну державі, народу Україні, всім патріотам та друзям нашої суверенної, батьками даної нам землі. УГО «Український Спротив» оголошує тотальну мобілізацію всіх в одну народну силу. Всім патріотам нації і держави, всім нашим друзям, безпартійним і партійним. Всім, що зневірились. Всім.

Ми направляємо цю відозву. У нас залишився останній шанс стати господарями на нашій землі. Ми направляємо цей заклик до єднання кожному через засоби громадської інформації – газети, радіо телебачення, Інтернет . Ми направляємо цей заклик в народні громадські, партійні, спілкові, рухові комітети. Ми готові провести зустріч всіх бажаючих до об`єднання.

Ми залишаємо за собою право інформувати Україну про тих хто відмовився і тим самим зголосив себе на підтримку олігархічної влади.

Ми не змінюємо державний устрій держави. Ми боремось проти злочинців, що захопили владу в країні.



Разом переможемо. По одинці –підемо в небуття.



Вепр

Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
Гад еще тот
сообщение 7.3.2009, 14:32
Сообщение #2



Группа: Форумчане
Сообщений: 141
Регистрация: 11.2.2009
Из: Полтава/Киев




Многа букафф. Ниасилил.
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
Def
сообщение 7.3.2009, 23:36
Сообщение #3



Группа: Форумчане
Сообщений: 349
Регистрация: 18.11.2007




Ты влюблён в эту фразу))))
http://vorskla.net/index.php?showtopic=127...post&p=3230
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
Вепр
сообщение 18.4.2009, 20:10
Сообщение #4



Группа: Новички
Сообщений: 2
Регистрация: 6.3.2009




Цитата(Def @ 8.3.2009, 0:15) *
Ты влюблён в эту фразу))))
http://vorskla.net/index.php?showtopic=127...post&p=3230

Перший крок.

Наш ідеал розвитку – не тільки держава і
український народ залежить від добробуту кожної
людини в державі, а й людина залежить від добробуту
держави та народу.

Після першого звернення до народу, патріотів та друзів України /Тотальна мобілізація/ було отримано безліч запитань, пропозицій, погроз. Публікація отримала широкий розголос по країні. Ми дуже вдячні всім хто підтримує, веде дискусію чи навпаки погрожує – головне, що ця тема не залишила Вас безучасним.
Історичний розвиток світового суспільства пронизаний величними прикладами коли народи, нації, країни після жорстоких зруйнувань, роз`єднань та економічного занепаду за дуже короткиий термін знову ставали чи відроджувались в сильну – економічно та військову світову силу. Ці становлення і відродження до сих пір хвилюють. В чому ж феномен таких зрушень? В чому феномен цього бажання відродитись? Мабуть в тому, що через призму своєї праці йшло збагачування не певних індивидів, а нації і країни разом. Ці приклади підняття чомусь так і не стали головними чинниками та прикладами до наслідування нашій псевдоеліті до відродження України.
Взагалі бажання розбудови країни, чесність та моральність нашої т.н. “політичної еліти” закінчується там де починається питання про кількісне заповнення власного гаманця. А так, як це заповнення відбувається за рахунок свого ж народу методом грабіжництва, обдурювання, казнокрадства – то зрозуміло, що ці нормальні моральні якості по відношенню до народу атрофовані вже давно. Хоча є якості тваринної поведінки між такими, як вони самі. Де слабішого пожирають та знищують. І цей процес “еволюції” дає виплодки найцинішнишіх, найбрутальніших, найграбіжницьких представників. Та досить про них.
Який же шлях?
Давайте спочатку розглянемо та відкинемо брехливі політичні штампи, що роками маніпулюють нами.

Нам потрібна політична єдність?
Цей штамп – не тільки відгомін т.н. роз`єднання України на три сорти 2004 року – він експлуатувався ще раніше, тільки в іншіх інтерпритаціях. Хочу спокійно сказати – а Ми і не роз`єднувались. Постійне підняття цього питання – певна політична технологія. Простий народ не розриває себе на терені України. А лемент адептів приєднання до Росії чи Америки ніщо інше, як проплачений вплив на масси через говорячи голови. Чи приєднається Донбаський регіон до Росії, чи Галичина до Заходу – всюди будуть неповноцінними “хохлами” з програмою швидкої ассиміляції. А проплачені голови адептів зразу стануть наглядачами в цих відірваних анклавах.

Нам потрібно не тільки товаришувати, а йти у фарватері інтересів разом з Росією(або минулим СРСР) чи навпаки із Заходом переорієнтовуючи вісь боротьби в іншу сторону – проти Росії. Чи навіть ще так – наш ворог Росія/Захід – тобто СНГ, НАТО, Америка та т.ін.

Знову черговий штамп. Ні Росія, ні НАТО з Західним світом та Америкою не є нашими ворогами в розгляді простого жителя цих територій. Та й простий хлібороб, робітник в Росії, Америці чи той же Іспанії нічим не відмінні один від одного. Та й українців – етнічних чи тих, що працюють в Зеленому Клину, Тюмені, по трасі БАМу, в Європі, Північній та Південній Америці, в Азії та Малайзії, Японії та Антарктиді, Антарктиці - ніколи не назвемо ворогом.
Ворог – це ті режими в країнах чи купка людей при владі, що роблять бізнес на правлінні країнами та які Україну бачать тільки територією своїх власних, геополітичних інтересів чи бізнеес-проектів.

Нам не потрібно ніяких національних/народних диктатур. Це вже проходили. Зараз демократія – більше нічого не потрібно.

Цей штамп постійно висить на штандарті всіх промов політичних скоробагатьок. І своє політичне панування вони називають демократією – роблять, що завгодно – обдурюють, захоплюють землю, наше майно, засуджують в судах, приймають “демократичні” закони та постанови для утвердження свого статку та поведінки. І Ми маємо хист від “демократичної” системи – можемо це споглядати. Тільки споглядати – бо через “демократичні” закони – вони завжди праві.

Хто був більшим ворогом України – Червона Армія чи УПА?

Давайте розбиратись. Знову штамп, що є відголоском не тільки ідеологічної боротьби за світове панування в якому українцям відводилась роль боротьби між двома жерновами – нацизму та комунізму. Боротьби за розум. І ця боротьба - відголосок не вдалої війни за незалежність 1917 - 1923 років. Під час якої піднесення українського народу, його жертви були спокійно та цинічно змарновано кольоровими/в той час теж був ценз по партійним спискам/ політиканами Центральної Ради, які ведучи боротьбу між собою спокійно забули про історичні виклики та вікову борню українців за незалежне існування України. /Чи не нагадує це Вам теперішню ситуацію?/. Після програшу, країна була пошматована між переможцями – СРСР, Польшою, Румунією, Чехословакією. Значні території були назавжди втрачені. І що Ми отримали – т.н. “соціалістичний” та “про капіталістичні” табори. І ці табори були на винищення – винищення цвіту нації з обох боків т.н. “щасливого життя”. Протиставлення українців один одному, голодомор, Соловки, Сибір, Колима з одного боку – мільйони смертей українців. Табори смерті в Польші, Румунії, примусова асиміляція та виселення з вікових земель з іншого – мільйони смертей українців. І навіть в такі часи українці, як могли допомагали один одному. Ну а далі відомо – “радість” одного табірного існувння прийшло на приєднану в 1939 році Західну Україну. Більше півтора мільйона населення зразу змогли відчути “принади” відселення до Сибіру. Інші влились в сім`ю таких же, хоч і об`єднаних та все ж таких же безправних жителів “соціалістичного табору”. Яких зразу поставили під багнети за світове панування – бо табір повинен бути один, тоді не буде ні бажання, ні можливості кудись втекти.
І знову нова війна, знову нові виклики.
Але … . Знову але. Не дивлячись на ту міграцію - під час війни- з Заходу на Схід, з Сходу на Захід – навіть воюючи один з одним – українці завжди домовлялись з собою. Навіть, будемо відвертими, давали один одному/хоч і знаходились в іделогічно іших таборах/ добрі оцінки в борні за своє бачення «незалежної та вільної України».
І , боячись цього єднання, системи панування змагались одна перед одною в приниженні цієї борні за Україну. В усьому були винні українці – в розстрілах поляків, євреїв, росіян та навіть самих українців були винні Ми самі. Наче і не було розділу між сутністю систем – винні в усьому тільки Ми.
Ми – українці – завжди воювали на самій гострині - за своє бачення вільної країни – навіть один проти одного. З обох боків було гасло – волю народам та УКРАЇНЦЯМ – тільки бачення було з різним --ізмом. Ми були простим гарматним м`ясом в розкладах різних колоніальних та всесвітніх систем. І зараз, за часи незалежності, все ті ж плани систем, що давно канули в морок піднімають всі, хто йде з новими загарбницькими походами на країну. І в цього походу немає кличу – Йду на Ви!
І тому ВГО «Український Спротив» проголошує кінець цій братовбивчої війні.
Використовуючи досвід єднань країн після громадянських війн - Європи та Азії, Сходу та Заходу проголошуємо – досить борні під прапорами різних систем, націй, партій, фюрерів, вождів, мавзолеїв та білих будинків. Досить бачити один в одному ворогів. Ми Українці, патріоти України, наші товариші - оголошуємо простий процес національного та патріотичного єднання. Світові події повинні нас ще більше згуртувати. Наша земля не поле війни, а тим більше не буферна територія борні місцевих /світових олігархів чи різних ТНК/. Ми працьовита та самодостатня нація. Нам є заради чого єднатись.
Тому ВГО «Український Спротив» робить один і правильний виклик:
Україна в небезпеці.
Ми в небезпеці від Європейського та Російського впливу. Ми в небезпеці від т.н. «героїзації» Західного чи Східного впливу та підтримки. Ми в небезпеці від доморощених «говорячих холуїв» Заходу і Сходу.
І Ми можемо спокійно себе захистити. Це єднання. Єднання нації на теперішніх чинниках та викликах. Ми не говоримо словами нашої т.н. еліти та кланів - «Чим гірше - тим краще.»
Ця боротьба кланів в політиці вже не просто остогидла - вона викликає просту реакцію протидії. І дай бог, щоб ця дія була скоорденованою проти них.

Єднаймось.


Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение





Ответить в данную темуНачать новую тему

 



RSS Текстовая версия Сейчас: 28.3.2024, 14:43
<% SAPE %>



Форум Полтавы - Полтавский форум

email: [email protected]