Де розум?, Хочеться як краще, а ..... Опции

[poltavec]

Останнім часом по підприємствам, устпановам та школам Полтавщини прокотилась хвиля благодійних екскурсійних поїздок з Полтави до Києва та Харкова. На перший погляд - справа добра, але викликають питання деякі особливості.
Нема нічого страшного, коли у поїздку відправляються дорослі дяді і тьоті, яким хочеться побувати у найбільших містах нашої країни, і їм при цьому глибоко начхати на погодньо-транспортні умови, які ми маємо сьогодні за вікном та на власну безпеку - у них своя голова на плечах.
Але посадовцям які хоробро саджають в автобуси дітвору 1-3 класів (відправляючи їх у подорож на 300-400 км в один кінець) мимоволі хочеться достроково присвоїти орден "За відвагу".
Боронь Боже від ДТП на слизькій дорозі!!! (Про це навіть говорити не хочеться.) Варто лишень на хвилину задуматись про таку безневинну дрібницю, як поломка в дорозі чи вимушена довготривала зупинка.
Чим може обернутися 2-3 години стоянки посеред поля на 15-20-градусному морозі для дітвори?! Чи подумав хто-небудь про це? Сумніваюсь. (Про "епідеміологічний поріг" за який ми щодня чуємо від наших ЗМІ - я вже не питаю)
Дітей потрібно возити на екскукрсії - це добра справа! Але чому у нас її намагаються зробити через ....
Невже не можна використати можливість тих же поїздок за теплої пори року по сухій чистій трасі?